A A A K K K
людям з порушенням зору
Центр професійного розвитку педагогічних працівників Рогатинської міської ради

Рогатин

РОГАТИН

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси вирушали на війну ( Рогатинська гімназія - 1926 рік)

Микола Угрин-Безгрішний

(1883 р.- 1960 р.)

Фото без опису Микола Угрин-Безгрішний (18 грудня 1883, с. Куп'ятичі, Перемиський повіт, (тепер Польща) — 18 січня 1960, м. Новий Ульм, Німеччина) — український прозаїк, поет, драматург, видавець, фотограф, педагог, а також активний учасник національно-визвольних змагань та громадський діяч., родом з Перемищини.

Письменник, січовий стрілець, автор поетичних і прозових книжок. Його спогади про відвідини Києва та Харкова були опубліковані в редагованому ним «Літературно-критичному альманасі» (Рогатин, 1941).

З початком Першої світової війни до майбутнього національного війська зголосилося багато рогатинських гімназистів, яких було організовано в окрему Рогатинську сотню під керівництвом викладачів гімназії Никифора Гірняка та Миколи Угрина.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Музей-садиба М. Угрина-Безгрішного є складовою музейного комплексу м. Рогатина, філіалу Івано-Франківського обласного художнього музею. Діє з 2004 р.

Антін Лотоцький

(1881 р.- 1949 р.)

Фото без описуНародився 13 січня 1881 року в селі Вільховець у Галичині (Австро-Угорщина) в родині педагога і письменника Лева Лотоцького.  Навчався у Бережанській гімназії.Під час навчання в гімназії був членом таємного гуртка «Молода Україна».

Після гімназії продовжив навчання у Львівському університеті на філософському факультеті, де історичну тему його літературній творчості прищепив український історик Михайло Грушевський. Співпрацював з газетою «Діло». За студентських часів (1907—1910) з'явилися перші друковані літературні твори А. Лотоцького, які були видані Товариством «Просвіта». З 1911 року викладав у Рогатинській приватній гімназії.  У 1912 року, учні та вчителі Рогатинської гімназії здійснили мандрівку «Пішки на гору Маркіяна», присвячену 100-річчю натхненник національного пробудження Галичини Маркіяна Шашкевича. Автором ідеї був директор гімназії Михайло Галущинський. Разом з М. Угрином-Безгрішним він заснував у Рогатині видавництва «Журавлі» (для дорослих читачів), «Сині дзвіночки» (для дітей), видавав журнал «Рогатинець» – орган Українського педагогічного товариства, брав активну участь у роботі львівського журналу «Світ дитини». У 1934 році у цьому видавництві побачили світ його чотиритомна «Історія України для дітей», що охоплює період від найдавніших часів до початку першої світової війни.

Михайло Галущинський

(1878 р.-1931 р.)

Фото без описуНародився  26 вересня 1878 року на Тернопільщині в сім’ї священника Української греко-католицької церкви в селі Звиняч. У 1898–1900 роках навчався у Львівському університеті; у 1900–1901 — у Віденському університеті.

У студентські роки брав активну участь в українському громадсько-політичному житті, очолював «Академічну громаду» у Львові та «Січ» у Відні.

Разом з Володимиром Старосольським, Антоном Крушельницьким, Лонгином Цегельським, Сенем Ґоруком та Євгеном Косевичем видавав перший український студентський журнал «Молода Україна», у якому пропагувалася ідея побудови незалежної української держави.

Після закінчення університету деякий час працював викладачем у Золочівській гімназії. З 1909 до 1914 року — директор Рогатинської гімназії святого Володимира. У цей період став визначним організатором гімназійної освіти в Галичині. З 18 серпня 1914 до 21 січня 1915 Бойовою Управою призначений командантом Легіону УСС. Із середини 1915 року — військовий секретар УСС при командуванні Цісарсько-королівської (Імператорської та королівської) армії.  

Помер Михайло Галущинський 25 вересня 1831 року, похований на Личаківському кладовищі у Львові.

Никтфор Гігняк

(1885 р.-1962 р.)

Фото без описуНародився 23 липня 1885 р. у Струсові Теребовлянського повіту, навчався в університетах Львова і Відня; доктор філософії.

До Першої світової війни був активним учасником пластунського та стрілецького рухів, працював у «Просвіті», «Рідній школі», «Учительській громаді», «Педагогічнім товаристві», проводив антиалкогольну кампанію.

Як старшина запасу австрійського війська у серпні 1914 р. за власним бажанням був призначений до леґіону УСС командантом сотні. Упродовж 1915–1918 рр. очолював стрілецький Кіш, основним завданням якого був набір добровольців та опіка пораненими і хворими стрільцями і старшинами.

В 1913 році Никифор заснував перший гурток пластунів в Рогатинській гімназії

Фото без опису

Рогатин, 20-ті роки

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

Колишні Січові Стрільці - викладачі гімназії

Вхід для адміністратора